Херсонський апеляційний суд переглянув рішення у цивільній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири після часткового відновлення втраченого судового провадження.

Позивач стверджував, що у 2019 році через необхідність сплатити кошти за власне лікування та лікування дружини позичив у відповідача значну суму. Укладення договору купівлі-продажу квартири, яка була єдиним житлом родини, нібито стало умовою отримання позики. Посилаючись на тяжкі обставини та вкрай невигідні умови правочину, він просив визнати договір недійсним на підставі статті 233 ЦК України.

Суд першої інстанції задовольнив позов, визнав договір недійсним і застосував двосторонню реституцію: покупця зобов’язав повернути квартиру, а продавця – отримані за неї 1 302 983 грн.

Оскаржуючи рішення, покупець зазначив, що позивач не довів наявності тяжких обставин саме на момент укладення договору. Правочин був нотаріально посвідчений, укладений за згодою дружини продавця, а визначена сторонами ціна відповідала вартості квартири згідно зі звітом про оцінку майна.

Апеляційний суд зазначив, що за статтями 202, 203 та 215 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Підстави недійсності договору мають існувати саме на момент його укладення, а подальше невиконання зобов’язань не свідчить про недійсність правочину.

Для застосування статті 233 ЦК України необхідно довести одночасну наявність двох умов – тяжкої для особи обставини та укладення правочину на вкрай невигідних умовах. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість визнання правочину недійсним із цієї підстави.

Надані медичні документи стосувалися лікування у 2014 та 2020 роках, тоді як договір укладено 1 лютого 2019 року. Тому вони не підтверджували нагальної потреби в дороговартісному лікуванні на момент продажу квартири. Матеріали справи також не містили доказів укладення між сторонами договору позики.

Крім того, у договорі продавець підтвердив, що вважає погоджену ціну вигідною, вона не пов’язана з тяжкими обставинами, а кошти отримані ним до підписання договору. Вартість квартири – 1 302 983 грн – відповідала звіту про оцінку майна.

Оцінюючи докази за правилами статей 12, 13, 76, 77 та 89 ЦПК України, суд урахував позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №129/1033/13-ц: обставина вважається доведеною, якщо висновок про її існування з урахуванням поданих доказів є більш вірогідним, ніж протилежний.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів сукупності умов, необхідних для застосування статті 233 ЦК України. Постановою Херсонського апеляційного суду від 08.09.2026 апеляційну скаргу задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.12.2021 скасовано та ухвалено нове – про відмову в позові. З позивача стягнуто 18 387 грн судових витрат.

Справа №766/3653/21

Херсонський апеляційний суд