Чому певні корупційні справи розглядають понад шість років, чи може застава стати «відкупом», і що отримує держава від угод про визнання винуватості?

У програмі Укрінформу «Є розмова» голова Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий розповів про причини тривалих процесів, нестачу механізмів протидії їх затягуванню та покарання за корупцію під час війни. За його словами, прискорити правосуддя мають збільшення кількості суддів і зміни в законодавстві.

- За офіційними даними, за сім років роботи ВАКС ухвалив 441 вирок. Водночас у суспільстві залишається відчуття, що «великих вироків» недостатньо. Чому?

- Залежить від того, що розуміти під великим вироком. Якщо говоримо про топкорупціонерів чи топпосадовців, то їх не так багато, оскільки справи про топкорупцію здебільшого великі. Це багатоепізодні справи з багатьма документами, свідками, експертизами. На дослідження всіх цих доказів потрібно багато часу.

ВАКС переважно розглядає справи, особливо старі провадження, колегіально, у складі трьох суддів. Це позначається на строках розгляду. Тому говорити, що вироків небагато, несправедливо. Є засуджені, зокрема колишній голова Державної фіскальної служби України, ексголова Верховного Суду. Є вироки стосовно чинних та колишніх народних депутатів.

За нашою діяльністю дуже ретельно спостерігають громадськість і медіа. Більшість судових засідань транслюється в інтернеті. Той, кому цікаві наші рішення, може переглянути їх на порталі судових рішень, а засідання – на нашому YouTube-каналі.

- Скільки із цих 441 вироку набрали законної сили? Чи засуджені відбувають покарання?

- Більшість із цих вироків набрали законної сили. Зокрема, стосовно колишнього голови ДФС та ексголови Верховного Суду. Деякі народні депутати теж відбувають покарання.

- Чому певні справи розглядають роками? Що заважає ухвалювати рішення швидше?

- Строк залежить від того, у якому форматі розглядають справу. Якщо одноособово, суддя не пов’язаний із графіком інших суддів і розглядає справу настільки швидко, наскільки дає змогу його власний графік.

Якщо йдеться про колегіальний розгляд, суддя має погодити графік із двома іншими суддями, у яких теж є свої справи. Деякі справи у нас розглядають понад шість років. Це залежить і від їхньої складності: матеріали деяких справ сягають 700 томів, є багато свідків. Для дослідження всього цього потрібен час, якого не вистачає.

Донедавна в суді працювало лише 29 суддів у ВАКС як суді першої інстанції, на всю Україну. Ми маємо виключну підсудність, справ дуже багато. Ретельність їх розгляду не дає змоги ухвалювати вироки одразу після надходження справ.

- Чи правильна думка, що посадовець, який вніс заставу і вийшов із СІЗО, «відкупився» від покарання?

- Це помилкова думка. Застава – запобіжний захід, її не можна розцінювати як покарання. Це економічний запобіжник для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого.

Якщо особа порушує вимоги закону й ухвалу суду, суд може обрати інший, більш жорсткий запобіжний захід або заставу в більшому розмірі. До того ж може вирішити питання про спрямування всієї сплаченої застави або її частини в дохід держави.

Сплата застави не означає звільнення від відповідальності. Досудове розслідування може лише розпочинатися. Нічого поганого немає в тому, що після внесення застави особа виходить із СІЗО. Це звільняє державу від її утримання в місцях несвободи. Європейський суд з прав людини також критикує випадки, коли особі не дають можливості сплатити заставу або визначають її в розмірі, який вона неспроможна сплатити.

- Чи побільшало справ щодо корупції в оборонному секторі під час повномасштабної війни?

- На жаль, частка кримінальних правопорушень у сфері оборони, відновлення та пов’язаних із цим сферах збільшилася. До повномасштабного вторгнення ми так само отримували провадження щодо розкрадань під час будівництва фортифікаційних споруд, закупівлі зброї.

Точної статистики за сферами ми не ведемо. Але під час повномасштабного вторгнення справді дуже багато злочинів вчиняється у сфері оборони та будівництва фортифікацій.

Водночас сказати, що таких справ більше, ніж усіх інших, неправильно. Державні ресурси є не лише в обороні, а й у медицині та інших сферах. Принаймні це стосується справ, які перебувають на розгляді у ВАКС.

- Чи стикаєтеся ви з політичним або інституційним тиском? І чи впливає посада фігуранта на рішення суду?

- Як на мене, будь-який тиск на Вищий антикорупційний суд – безперспективна справа. Я не стикався з тиском ні до обрання головою суду, ні після. Наскільки мені відомо, мої колеги так само.

Медійний тиск відбувається чи не щодня. Категорії справ, які розглядаємо, можуть викликати у зацікавлених осіб, зокрема фігурантів, бажання нас критикувати, можливо, змусити через критику ухвалити те чи те рішення. За сім років діяльності судді навчилися цьому протидіяти і здебільшого не звертати уваги на необґрунтовану критику, спричинену маніпуляціями.

На спроби втрутитися у здійснення правосуддя наша реакція – звернення до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.

Посада не має значення. Якщо є підстави призначити те чи те покарання, воно буде призначене. Так само застава.

- Захист може затягувати процес, щоб минули строки давності. Чи має суд ефективні засоби протидії?

- Нам не вистачає механізмів протидії зловживанню правами у кримінальному процесі. Це один із чинників, чому розгляд проваджень часто гальмується: неприбуття на засідання, заміна адвокатів, необґрунтовані або повторні відводи та багато інших моментів.

Є недоліки закону, які не дають можливості належно й дієво реагувати на зловживання, спрямовані на затягування розгляду, щоб справа була закрита у зв’язку із закінченням строків давності. У межах чинного закону намагаємося цьому протидіяти, але не завжди вдається.

Дуже рідко трапляються випадки, коли на підставі ухвал ВАКС адвокатів притягували до відповідальності за затягування. Здебільшого або затягується розгляд дисциплінарних справ, або не відкривається провадження. Немає належної реакції дисциплінарних органів адвокатури. Якщо вона є, це одиниці.

Потрібно внести зміни до закону й запровадити ефективну дисциплінарну процедуру, зокрема щодо адвокатів, як вона діє стосовно суддів.

- За даними сайту ВАКС, у 2025 році 72 зі 109 вироків ВАКС ухвалено на підставі угод про визнання винуватості. Що отримує держава? Чи можна це назвати покаранням?

- Так. Інститут угод існує в багатьох країнах, зокрема у США та європейських державах. Ми не є першопрохідцями.

Затвердження угоди судом та ухвалення вироку означає, що обвинувачений буде визнаний винуватим. Особа матиме судимість певний час, її позбавляють можливості претендувати на певні посади в державному секторі. Здебільшого вона має відшкодувати заподіяні збитки, нерідко – співпрацювати з органом досудового розслідування у викритті інших фігурантів або іншого злочину. Часто передає значні суми коштів на потреби Збройних Сил України.

Суд водночас позбавляється необхідності проводити довгі процеси, досліджувати великі обсяги документів, допитувати немалу кількість свідків.

Загалом це певний компроміс держави й особи. Держава може піти на поступку щодо покарання: воно може бути меншим, ніж визначає закон, або умовним. Водночас особа бере на себе тягар винуватої, відшкодовує збитки й викриває інших.

- Згідно з офіційними даними у 2025 році підсудні у справах зобов’язалися сплатити в державний бюджет 976 мільйонів гривень у межах затверджених угод зі слідством, з яких понад 300 мільйонів перераховано на Збройні Сили України. Хто визначає суми й напрямки виплат за угодами?

- Ні сума, ні напрямок перерахування не є повноваженнями суду. Це визначають сторони в угоді – прокурор та обвинувачений чи підозрюваний. Суд лише вирішує, чи відповідає угода закону й інтересам суспільства.

- Чи достатньо чинних покарань за корупцію під час війни? Як ви ставитеся до смертної кари?

- До смертної кари ставлюся абсолютно негативно. Я за те, щоб особа відбувала ті покарання, які призначає суд. На моє переконання, їх достатньо.

Строки покарання не є малими. Якщо йдеться про особливо тяжкий злочин, – це більше ніж десять років – величезна частина життя. Якщо передбачено законом, то і з конфіскацією майна.

- Чи відповідають вироки ВАКС суспільному запиту на справедливість?

- Суд ухвалює вирок не на підставі суспільних очікувань, закликів чи прохань, а на підставі закону, у межах передбачених санкцій, з урахуванням обставин злочину й самої особи. Можливо, там, де потрібно, суд має більше комунікувати свої рішення, щоб громадяни ліпше розуміли призначене покарання.

- Які зміни мають зробити роботу ВАКС ефективнішою?

- Я розраховую на те, що ми будемо спроможними розглядати ту кількість справ, яка до нас надходить, і ухвалювати рішення в розумні строки. Коли на розгляді залишатиметься менше справ, ніж тепер, вважатиму, що ми зробили великий крок уперед.

До вересня у ВАКС як суді першої інстанції працювало 29 суддів. До нас прийшли нові судді, семеро з яких уже здійснюють правосуддя. Очікуємо загалом орієнтовно 40 суддів у першій інстанції, але з остаточними цифрами поки що важко визначитися: ще троє кандидатів перебувають на стадії конкурсу.

Збільшення кількості суддів має забезпечити оперативніший розгляд. Сподіваюся, за рік, можливо, два суспільство побачить певний поступ.

Ми також плануємо до 1 липня наступного року переїхати всією першою інстанцією в нове приміщення. Тепер працюємо у двох віддалених одна від одної будівлях, і переїзди між ними забирають час. Об’єднання першої інстанції, збільшення кількості суддів і закон, який дасть змогу ефективно протидіяти зловживанням процесуальними правами, значно поліпшать нашу спроможність та ефективність.

P.S. Статистичні дані станом на 05.10.2026 року.

Розмовляла Христя Равлюк

Фото: Данило Антонюк

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Wqg8yDxu8fw 

ІА "Укрінформ"